За даними Work Styles, аналітичне мислення набирає 97 балів зі 100 за затребуваністю в IT-професіях. Думати глибоко і розбиратися в завданнях — це талант чи натренована звичка? Розбираємося за допомогою досліджень і робіт Нобелівського Лауреата — Деніеля Канемана.
Що таке аналітичне мислення
Зрозуміти, чому в одних ситуаціях ми вирішуємо швидко, а в інших потрібно довго думати, допоможе загальна концепція мислення за Деніелом Канеманом.
Мозок людини працює у двох системах мислення: швидкій (Система 1) і повільній (Система 2). Швидка система — це наші повсякденні рішення, доведені до автоматизму:
-
Припаркувати машину, якщо знаєш правила водіння.
-
Подивитися на рекламний банер і вирішити: купити товар чи пройти повз.
-
Відповісти в листуванні швидким повідомленням, емодзі або шаблонною фразою на шаблонне повідомлення: привіт — привіт.
Швидке мислення добре тим, що економить купу часу. Щодня ми приймаємо тисячі рішень. І не завжди їх потрібно довго обмірковувати. Якби ми роздумували над кожним рішенням: припаркувати машину ліворуч чи праворуч — ми б нічого не встигали. Або все робили б погано, бо сконцентровані на одному.
Швидка система мислення складається з двох частинок— це інтуїція та досвід.
Інтуїція — відчуття, коли можемо щось передбачити. На кшталт внутрішнього чуття: як зіграє футбольна команда, який курс криптовалюти буде завтра чи за місяць, або хто стане новим президентом.
Досвід — натренованість і здобуті навички. Досвідчений шахіст може передбачити результат гри або кілька комбінацій суперника. Тому що для нього шахи — це система, а не набір фігур: кількість проведених ігор і знання комбінацій. Він просто аналізує ситуацію і швидко приймає рішення — на досвіді.
На противагу швидкому мисленню працює Система 2 — повільне мислення. У наукових роботах його називають аналітичним.
Людина підключає повільне мислення, якщо для рішення недостатньо досвіду, вихідних даних або інтуїції. Потрібно подумати, зважити всі плюси і мінуси, знайти статистику і зробити висновки.
Ще варіант — якщо швидке мислення не може знайти правильний варіант дії.
Наприклад, як розв'язати приклад: 17*24? Перша думка алгоритму: чи розв'язувати його взагалі. Якщо так — доведеться постаратися:
-
Згадати ази множення в математиці.
-
Знайти варіанти спростити приклад. На кшталт 17*20 + 17*4.
-
Тримати в голові відповіді на проміжних етапах.
-
Отримати результат = 408. А якщо помилилися — повернутися і перерахувати.
Зараз ви пройшли тест на аналітичне мислення. Людина бачить проблему, з якою потрібно детально розібратися. Після розкладає її на складові, як уміє. Згадує, вчить нове й ухвалює рішення.
Швидке мислення часто оманливе
Зіткнувшись із будь-яким завданням — вибір костюма на співбесіду, аналіз результатів матчу чи хід у шахах, — швидке мислення вмикається на повну потужність. Рішення прийде з минулого досвіду та накопичених знань.
Іноді це може стати проблемою, а не рішенням. Наприклад — робити хибні висновки, бо досвіду недостатньо.
Популярна фраза: хочеш навчитися — застосовуй на практиці. Тож гарний учень проходить урок курсу чи читає розділ книжки, і поспішає застосувати знання. Намагається використовувати інформацію в будь-якій ситуації: доречній і не дуже.
— Під час переговорів людина застосовує тактику з книжки. Клієнт або колеги це помічають. Тепер думають, що їх намагаються обдурити.
— У верстці сайту людина вивчила один тег і вставляє для всіх елементів. А потім викладач показує, що це неправильний підхід — сайт не читається браузером. Потрібно переробити роботу під правила верстки.
Помилятися на старті шляху — нормально. Людина використовує доступний їй набір знань, незважаючи на факт: можливостей набагато більше. Так працює помилка швидкого мислення.
Ще приклад — якщо людині не вистачає знань, вона може підмінити поняття за змістом. І через простішу відповідь вважає, що розв'язала складне питання.
Деніел Канеман навів приклад із підприємцем та автомобілями.
На одній із корпоративних презентацій Ford професор спілкувався з підприємцем. Той розповів — йому сподобалися машини. Тому інвестував частину доходу в Ford.
Підприємець не знав багатьох речей в інвестуванні: як влаштований фондовий ринок, яка ціна акцій і наскільки виправдана купівля Ford зараз. Він ухвалив швидке рішення через підміну понять:
Чи варто мені інвестувати в акції Ford? - Чи подобаються мені ці машини?
IT не позбавлений подібних прикладів. Припустимо, проектний менеджер відділу погоджує терміни роботи з клієнтом.
Замовник каже: «У мене є 3 місяці». Проджект обмежений у часі й не знає, чи впораються розробники. Але погоджується, підмінивши поняття:
Можемо зробити сайт за 3 місяці? — Чи робили розробники подібні проекти?
Менеджер ухвалив швидке рішення, поставивши команду і компанію в невигідне становище. Приклад притягнутий за вуха, але бувають і такі складнощі. Особливо у новачків, які отримали перший проект і намагаються показати самостійність.
Аналітичне мислення теж не ідеальне
Згадайте приклад із множенням на початку статті. Щоб отримати результат у 17*24, треба подумати: пригадати правила, спростити чи послідовно помножити числа в стовпчик на аркуші. Це потребує уваги.
Поки людина множить у стовпчик — підключає Систему 2 (аналітичне мислення), вона сильно концентрується на цьому способі розв'язання задачі. Але можуть бути й інші. Іноді це називають «замилюванням очей».
Тому аналітика не повинна будуватися на одному прикладі. Якщо застосувати один варіант — з часом він стане частиною швидкого мислення. Перетвориться на досвід, доведений до автоматизму. А потрібно думати в різних площинах.
Ще ситуація: якщо фокусуватись на одному способі — людина вважатиме його правильним, навіть якщо рішення з помилками.
Приклад — у дослідженні визначали правильність діагнозів в одній з американських клінік. Для тесту обрали практикуючих лікарів.
Вчені з'ясували: повільне мислення створює велике навантаження на робочу пам'ять. За день лікар ставить понад 10 діагнозів, а його пам'ять обмежена — як і будь-якої людини. Тому іноді бувають помилки — якщо лікар діє не на досвіді, а через довге обдумування.
А ось як приклад із лікарями пояснює Даніель Канеман:
Баскетбольний матч. На полі грали команди у формах білого і чорного кольору. Запросили дві групи випробовуваних: завдання перших — стежити за кількістю передач команди в білому. Другі дивилися матч без обмежень.
Перших спеціально попросили зосередитися на одному елементі. А інші помічали всю картину того, що відбувається.
У середині матчу на поле випустили горилу. Вона пробігала близько хвилини. Матч продовжили у звичайному режимі.
Після матчу дослідники опитали дві групи. Ті, що дивилися на команду в білому — не побачили горилу на полі. А друга група чітко помітила тварину.
Експеримент із горилою показав: через обмежену увагу людина може бути сліпою до очевидних фактів і не помічати власної сліпоти. Після матчу група з білими майками відстоювали свою точку зору — горили не було, бо її ніхто не бачив.
Приклад показує: якщо аналізувати один елемент, можна не встежити за іншими. Тому потрібно робити паузи, щоб переосмислити ситуацію і пошукати інші варіанти або вирішення питання.
Коли використовувати швидке, а коли аналітичне мислення
Обидві системи не ідеальні, якщо використовувати їх у невідповідній ситуації. Швидке мислення — помилкове, якщо не перевірили інші рішення або при обмежених знаннях. Аналітичне мислення допускає сліпоту.
Вихід — використовувати аналітику в правильному місці. Ось кілька прикладів зі світу IT.
Де застосовується аналітичне мислення
Коли з'ясовуєте суть завдання. Розбиратися в завданні детально потрібно тому, що люди погано розуміють одне одного.
У роботі з людьми виходьте з того, що ви один одного не зрозуміли. Ще гірше - ви сказали одне, а клієнт уявив у десять разів більше. Ви пішли мовчки працювати. Замовник упевнений, що ви підписалися під його очікуваннями.
Клієнт сказав: «Хочу сайт для компанії».
Ви зрозуміли: «Хочу сайт на Wordpress, тому що це гарне рішення для компанії».
Або ви почули: «Хочу рекламу в Instagram».
Як думав клієнт: «В Instagram усі щось продають. Зробіть і мені продажі».
Непорозуміння з клієнтом може коштувати проекту: якщо ви — частина ланцюжка розробки проекту, то проблема не з'явиться до моменту презентації. Тоді змінювати вже пізно: клієнт засмучений у результаті. Керівництву — мінус авторитет. Вам — догана.
Тому в кожному завданні підключайте аналітику. Виходьте з того, що ви нічого не розумієте в клієнтському проекты. Будьте цікавим.
Коли встановлюєте терміни для завдань. Часто ми помиляємося, коли швидко плануємо час виконання завдання.
Наприклад, клієнт поставив завдання - зробити інтернет-магазин для продажу гумових покришок. Запитує про час.
❌ Можна вирішити швидко: «Ми розробляли сайти за 10 днів. Можемо і зараз». Погодитися на 10 днів.
Як правило, у проектах щось іде не за планом. Замість дизайну для ПК і телефону розробник отримав тільки для телефону — доведеться придумати рішення на ПК самому. Або виявиться, що сайти такої складності ніколи не робили і 10 днів — це дуже мало.
✅ Вихід — зробити паузу і підключити аналітичне мислення. Подумати, скільки відніме робота сайту. Наприклад, ті ж 10 днів. І проаналізувати, які проблеми були раніше, на кшталт вимкнення інтернету на день або хворого зуба у програміста. Запланувати ще 5 днів на форс-мажори.
Від тиску часу постраждає якість роботи. Вчені провели дослідження: 42 лікарі діагностували хвороби в однакових пацієнтів. Лікарів розділили на дві групи: 23 працювали в дефіциті часу — на швидкому мисленні. А 19 мали необмежений час, щоб поставити діагноз.
23 учасники в умовах дефіциту часу витратили менше на діагностику (у середньому = 96,00 секунд), ніж 19 контрольних учасників (у середньому = 151,97 секунд).
Точність діагнозів під дедлайнами виявилася нижчою, ніж у вільному робочому режимі — на 37%.
У навчанні. Можна сліпо застосувати правило — чекати на результат або помилку. А можна взяти правило і пояснити собі, чому зробили саме так.
Наприклад: «Зараз я використав це правило, бо викладач на уроці показував ідентичний приклад — як у домашці».
Або: «Зараз я обмежений у знаннях теми, бо це третій урок. Я зроблю роботу за правилами з уроку, а в Youtube подивлюсь відео — як люди роблять ту саму роботу, але іншими рішеннями. Тоді в мене буде кілька варіантів.»
Пошук альтернативних рішень і пояснення — хороші способи запам'ятовувати інформацію, використовувати в правильному місці.
А де знадобиться швидке мислення?
Коли з'ясували завдання і розуміємо — це звичайна справа, рутина. На кшталт блогу на Wordpress або дизайну за шаблоном клієнта для досвідченого співробітника. Тоді можна застосувати відпрацьовані часом навички. Не відволікатися на глибоке мислення там, де воно не потрібне.
Коли просимо людей перевірити роботу. Наприклад, людина самотужки робить сайт 10 днів. Вона сконцентрована і глибоко занурилася в завдання. Підібрала інструменти і думає, що вирішує завдання без помилок.
Щоб поліпшити роботу — знадобиться швидке мислення колег. Можливо, вони підкажуть проблеми або знайдуть помилки. Швидким поглядом співробітники знаходять недоліки роботи: прибрати повторення коду, де можна — скоротити.
Тепер нам легше аналізувати помилки Системою 2: колега підказав варіант рішення, а ми думаємо: застосувати його чи ні. Якщо підказка помилкова — продовжуємо роботу, як зазвичай.
Ще приклад — відпрацювання рекламних слоганів і заголовків. Щоб реклама привернула увагу, у неї має бути яскравий і цікавий вступ — активатор швидкого мислення.
Щоб не помилитися в правильності підібраного варіанту — рекламник може перевірити заголовок на швидкому мисленні споживачів або колег: показати роботу і попросити коментар: що вразило, а що можна доопрацювати.
У маркетингу це називається фокус-групами: опитати групу людей, щоб знайти відповідне рішення для реклами.
У повсякденному житті. Вирішити простий приклад, припаркувати машину, купити продукти або зробити сильний хід у переговорах — якщо ви майстер переконувати і десятиліттями відпрацьовували прийоми.
Як розвивати аналітичне мислення
Нарощувати досвід і знання у сфері, щоб більше сумніватися і перевіряти дані ще раз. Вчені провели дослідження в одному з медичних університетів. Вони протестували студентів двох курсів - другого і четвертого. Для тесту взяли головоломку Бера — це оцінка аналітичного мислення у студентів-медиків. А до кожного питання додали по дві неправильні відповіді.
Результати: середній бал студентів другого курсу — 61,2%, а четвертого — 82,2%.
Прочитайте книгу Деніеля Канемана «Мислення швидке й повільне». У деталях розберетесь, як працюють системи мислення. Чому через інтуїцію виникають помилки. Як розв'язувати робочі завдання через швидке й аналітичне мислення.
Щоб теорія не залишалася в голові — проводьте тест-драйв аналітичних здібностей. Наприклад, якщо проєкт — рутина. Можна зробити роботу, а в післяробочий час приділити 30-60 хвилин на пошук інших рішень завдання. Можливо, знайдете нові рішення рутинних завдань — швидше й ефективніше.
На курсах і програмах IT STEP студенти напрацьовують навички — підключають аналітичне мислення. Через деякий час їхні знання та практика перетворюються на досвід — швидке мислення. Студенти можуть розв'язувати нестандартні завдання, перемикатися між робочими процесами. Після курсів сміливо ставлять галочку біля вакансій з вимогою «Аналітичне мислення».
За посиланням знайдете програми курсів для розробників, дизайнерів і маркетологів.